Історія Трускавця

У 1772 році після першого поділу Речі Посполитої Трускавець перейшов у державну власність Австро-Угорщини. Через 12 років уряд встановив монополію на виробництво солі і всі солеварні закрили. Через півстоліття з’являються нові арендатори міста Франц Бленк і Гнат Обочинський. За цей час тут стали займатися видобуванням нафти, озокериту, сірки, свинця і цинкових руд. Але запаси цих руд були незначні, родовища швидко почали закінчуватись. Тоді управління дало розпорядження побудувати купелі. Офіційно Трускавець став курортом у 1827 році, коли побудували перші 8 ванн. Але ще до того, як влада придумала новий спосіб прибутку, науковці вже встигли дослідити хімічний склад трускавецької води. Її цілющі властивості досліджував ще у 1528 році Войцех Очко. Потім у 1721 році Габріель Жончинський згдав у своєму підручнику “Гісторія натуральна”, що місцеві селяни пили нафтову воду для оздоровлення і лікування. Але найбільш комплексно і повноцінно цілющі властивості описував львівський хімік – аптекар Теодор Торосевич. 1836 року він опублікував свої дослідження і описав склад нафтової води, яка пізніше отримала назву “Нафтуся”. Доречі, він довів, що вітчизняний курорт за лікувальним ефектом нічим не гірший за всесвітньо відомі Карлові Вари.

Перший документ в якому згадано Трускавець, датовано 1471 роком

У 1911 році у курорту Трускавець з’являється новий господар – польський повітовий маршал пан Раймонд Ярош. Він і придумав створити цілу спілку, яка керувала курортом, і сам же її очолив. З цих часів Трускавець стає курортом не тільки місцевого, а й європейського значення. Будується залізничне сполучення зі Львовом, Віднем, Краковом, Берліном, Прагою і Варшавою. На зміну газовим лампам приходить електричне освітлення і запроваджуються нові інноваційні засоби лікування. На той час Трускавець був найкращим польським курортом. Станом на 1931 рік населення міста складало 3 тисячі осіб, а на відпочинок приїздило до 15 тисяч на рік. У радянські часи тут відкрили багато нових санаторіїв, купалень та бюветів. У 1947 році Трускавець отримав офіційний статус міста, того ж року почали застосовувати не тільки банельологічне, а й теплолікування. 1952 року курорт набуває всесоюзного значення. Комуністи називали його “Всесоюзна оздоровниця”. За радянських часів відпочивати у Трускавці було престижно, не кожен пересічний пролетарій міг собі це дозволити. Станом на 1985 рік кількість відпочивальників становила 385 тисяч на рік. У 1999 році Трускавець було визнано найкращим курортним центром України, того ж року він став переможцем у всеукраїнській номінації “Кришталевий лелека”. А в 2014 році за лікувальні властивості тутешньої води посол Ради Європи вручив диплом міському голові Трускавця.

На даний момент це місто є найбільшим у світі банельологічним курортом. Найбільшу популярність він набрав у 1990-х, тоді кількість відпочивальників сягала 418 тисяч на рік. Зараз курорт Трускавець щороку відвідує близько 167 тисяч туристів з України і з усіх куточків світу. Зараз відпочинок та оздоровлення тут стали більш доступними, можна навіть сказати бюджетними. На даний момент кожен може собі дозволити за невеликі кошти оздоровитись не гірше, ніж в будь-якому закордонному санаторії.