Нафтуся

В Трускавці поширені досить різноманітні типи підземних мінеральних (лікувальних) вод, їх застосовують як для внутрішнього вживання , так і для зовнішніх методів лікування. Це «питний» курорт, лікування на якому здійснюється головним чином за допомогою вживання мінеральних вод. Головною лікувальною водою курорту Трускавець являється відома мінеральна вода джерела «Нафтуся» №1.

Рідкісне розмаїття корисних копалин, сконцентрованих на порівняно невеликій території , і є визначальною умовою утворення унікальної «Нафтусі» та інших цінних за хімічним складом мінеральних вод.
Водозабір «Нафтуся» №1 розташований на правому схилі Курортної балки безпосередньо південніше приміщення загальнокурортного бювету мінеральних вод Трускавця.
Особливостями геологічної будови місцезнаходження «Нафтусі» є те, що водоносні горизонти , пов’язані і з прошарками пористих піщаників з високим вмістом органічних речовин, які являють собою суміш високомолекулярних сполук нафтової природи, перекриті стійкими глинами,які ускладнюють доступ кисню. В результаті цього , а також наявності в породі сульфатів, утворюються сприятливі умови для життєдіяльності анаеробної мікрофлори, здатної засвоювати різні органічні речовини нафти та вуглеводневих газів. Під час окислення органічних речовин , бактерії використовують для «дихання» кисень сульфатів, створюючи в зоні формування мінеральної води відновлене геохімічне середовище.
Формування і поповнення запасів мінеральної води «Нафтуся» відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, що містять до 10 мг/л органічних речовин. Атмосферні опади захоплюють з ґрунту органічні гумусові сполуки, бактерії,атмосферні гази і в такому вигляді поступають у водоносні горизонти зони формування. Внаслідок з взаємодією з породою вода змінює свій склад та мінералізацію, паралельно вода збагачується мікроелементами, насичується продуктами метаболізму бактерій, і вже у вигляді слабо мінералізованої гідрокарбонатно-сульфатної води виходить на поверхню через джерела (свердловини).
У хімічному відношенні “Нафтуся” - це слабо мінералізована сульфатно-гідрокарбонатна вода з мінералізацією 0,7 г/л., подібна за вмістом мінеральних солей до звичайної прісної води, але з великим вмістом органічних речовин. Для «Нафтусі» характерний присмак нафти і запах сірководню. Можливо тому цей незвичайний смаковий букет залишає після себе приємні спогади у пам’яті людей.
До складу води «Нафтуся» входять десятки мікроелементів, з них сім основних: S04, НСОз, Na+, К- , Са2+, Сl- . Крім того, у цих водах міститься амоній (до 0,1 мг/л) і метан. Загальна кількість розчинених газів у воді коливається від 27 до 48 мг/л. Наявність у її складі азоту і кисню підтверджує інфільтративне походження “Нафтусі”.
Мінеральна вода «Нафтуся» є продуктом не тільки інфільтративних, але і біосинтетичних процесів. Отже, «Нафтуся» містить живі мікроорганізми. Великого значення надають наявність сульфатредукуючих та вуглевоводнево-окислюючих мікроорганізмів, життєдіяльність яких впливає на кількісний та якісний склад органічних речовин «Нафтусі», роблять її ще кориснішою – істинно живою водою. Якщо “Нафтусю” зберігати у відкритій посудині, особливо у підігрітому стані, то через 30-50 хвилин її характерні органолептичні і лікувальні властивості зникають.
Отже, формування біологічно активних компонентів води «Нафтуся» - це складний природний біотехнологічний процес, який відбувається в надрах землі.
Лікувальні властивості мінеральної води «Нафтуся».
Не дивлячись на те, що дослідження складу і властивостей «Нафтусі» почали проводити ще в першій половині 19 століття, наші знання про цей даний Богом дар і на даний час недостатній. Більшість дослідників схильні вважати, що цінність “Нафтусі” як лікувального засобу зумовлена наявністю в ній біологічно активних речовин нафтового походження, в тому ж числі бітумів, фенолів, жирних кислот, гумусових речовин, летких вуглеводів. Ці речовини надають їй ледь вловимий присмак нафти і специфічний керосиноподібний запах.
Основна властивість “Нафтусі” - виражена сечогінна дія. Ще на початку XX ст. було встановлено, що людина без явних ознак патології, нормальної тілобудови виділяє після прийому 1 л питтєвої води 1600 мл сечі, а після прийому такої ж кількості “Нафтусі” - 2500 мл. По силі діуретичної дії “Нафтуся” не має собі рівних серед інших мінеральних вод. Знеболююча дія “Нафтусі” перш за все проявляється в зменшенні або зниженні, після курсового лікування цією водою протягом довготривалого часу, больових відчуттів. Ниркова колька на курорті у більшості випадків проходить порівняно легко і багато хворих відразу спостерігають зниження або зменшення болі. Ниркові камені виходять на курорті не так болюче, як в домашніх умовах. Деякі вчені пов’язують знеболюючу дію Нафтусі наявністю в ній іонів магнію, які впливають на спазматичний ефект.
В клінічній практиці велике значення мають детоксикаційні властивості “Нафтусі”. В експерименті і при клінічному обстеженні хворих встановлено, що ця вода значно посилює виведення з організму кінцевих продуктів обміну (сечовини, креатину, сечової кислоти, хлору і фосфатів). Деякі дослідники констатують зниження під впливом внутрішнього вживання “Нафтусі” рівня кінцевого азоту у хворих на ниркову недостатність.
Одна з головних властивостей “Нафтусі” - її жовчогінна дія. На основі багаторічних спостережень встановлено, що під впливом “Нафтусі” підвищується виділення жовчних кислот внаслідок не тільки розрідження жовчі, але і стимуляції секреторного процесу. Виведення холестерину з жовчі також зазвичай збільшується, оскільки жовчні кислоти знижують поверхневий натяг жовчі, що має велике значення у попередженні утворення жовчних каменів. Багаточисленні клініко-експериментальні роботи показують, що в результаті вживання “Нафтусі” нормалізується або покращується антитоксична функція печінки у хворих гепатохолециститом, простежуються позитивні зрушення в формулі ферментів крові.
Дослідження впливу вод типу “Нафтусі” на шлункову секрецію достовірно свідчать про те, що ці води при внутрішньому вживанні стимулюють секреторну і кислотоутворюючу функцію шлункового соку, особливо в осіб з початковою підвищеною або збереженою функцією шлунку.
Вчені встановили, що в процесі курортного лікування у хворих з цукровим діабетом знижується рівень цукру в крові і інтенсивність виведення його з сечею, збільшується кислотний резерв крові, зникає гіперкотономія і ацетонурія. Хворі менше жаліються на сухість в роті, спрагу, упадок сил, свербіння шкіри і різні невротичні прояви діабету.
Це ще далеко не повний перелік цілющих властивостей «Нафтусі», вчені і надалі працюють над вивченням унікальних властивостей цієї Богом даної живої води.